ЕТИКА РУХУ ПІШОХОДІВ

Пішохід — це важливий учасник дорожнього руху. Не всі пішоходи є водіями, зате всі водії бувають пішоходами. Пішохідні водії краще за інших пішоходів розуміють дорожні ситуації. Проте з цього зовсім не випливає, що вони поводяться обережніше порівняно з іншими. Водії звикли сприймати дорогу через скло свого автомобіля, що рухається, стежити за обстановкою, яка швидко змінюється. На відміну від їзди в авто-

мобілі ходьба не вимагає такого емоційного напруження, тому в цей період можна розслабитися. Причому це розслаблення може дійти до такої міри, що виникне бажання перетнути проїжджу ділянку на заборонене світло світлофора.Пішоходи бувають різні. Одні поспішають, інші прогулюються або розмовляють. Бувають молоді й старі. Крім того, є діти,яким не завжди відоме почуття небезпеки.Пішохід може перебувати під впливом власних думок, емоцій або бути просто заглибленим у себе. Крім того, на нього впливає погода. Дощ, сніг, вітер послаблюють увагу пішохода. При цьому погляд його спрямовується вниз, а тулуб нахиляється вперед, щоб перебороти опір. Серед пішоходів трапляються також інваліди. Давним-давно вулиці розділено на проїжджу частину і тротуари. Відповідно пішоходи одержали в своє розпорядження безпечну зону. Проте кількість автомобілів з часом збільшується,чого не можна сказати про пішоходів. Зважаючи на це, машини стали «забиратися» на тротуар, і не тільки для паркування. Крім того, водії стали більше замислюватися над своїми проблемами,ніж над безпекою пішоходів. Тому в Правилах дорожнього руху з'являється дедалі більше вимог, спрямованих на створення безпечних умов для пішоходів, навіть є розділ «Обов'язки і права». Проте навіть за умови беззастережного додержання Правил трапляються непорозуміння між водіями і пішоходами в реальній обстановці. Це відбувається не тільки через те, що не можна регламентувати численні ситуації, а й тому, іцо крім додержання Правил, треба мати певну виконавчу культуру.